Жителі Вуковара   — міста, що вважається символом хорватського націоналізму, домоглися зняття з   державних установ табличок, написаних кирилицею. Це рішення підтримав конституційний суд країни. У   Брюсселі, де ще кілька років тому дотримання прав меншин вважали одним з   головних умов вступу Хорватії в   ЄС, по   цього приводу лише розводять руками. Проживають в   місті сербів заборона рідного алфавіту зачепив за   живе. Тим часом і   в   самій Сербії кирилиця, яку багато сербів вважають одним з   символів етнічної ідентичності, в   повсякденному житті все частіше поступається місцем латиниці.

Хочете перевезти вантаж? перевезення вантажів Львів за найкращою ціною.

Непримиренні протиріччя

Протести, пов’язані з   дозволом або забороною на   використання кирилиці, в   Вуковарі регулярно спалахують з   2011 року. Саме тоді уряд вперше вирішило до   табличок на   хорватському (латиницею) додати покажчики на   сербському (кирилицею). Це викликало гнів місцевих націоналістів і   ветеранів війни за   незалежність Хорватії тисяча дев’ятсот дев’яносто один − 1995 років. Вони стверджували, що спогади про   бойових діях того часу ще надто свіжі, а   написи на   кирилиці ображають пам’ять сотень людей, загиблих під   час облоги Вуковара.

Під тиском націоналістів і   ветеранів війни уряд через деякий час прибрало написи на   кирилиці. Повернути їх   вирішили тільки через два роки, і   то в   догоду Брюсселю. Дотримання прав меншин стало одним з   умов приєднання Хорватії до   ЄС (країна увійшла в   Європейський союз 1   липень 2013). Згідно Європейської хартії регіональних мов і   мов меншин, представникам націй, що не   є титульними, має бути надано право на   використання власних прислівників. Вуковар, частка сербів у   якому перевищує 34 відсотка, потрапляв під дію хартії.

Війна за   незалежність

Під   час війни за   незалежність Хорватії тисячі дев’ятсот дев’яносто один − 1995 років Вуковар був практично стертий з   лиця землі. У   початку серпня виповнилося 20 років з   дня закінчення операції « Буря », в   результаті якої хорвати розгромили сербські війська. На   те, щоб відбити територію, захоплену сербами за   чотири роки, реформованої і   переозброєння з   західною допомогою хорватської армії знадобилося чотири дні.

Змиритися з   цим хорватам було важко. У   місті знову розгорівся скандал, ледь не   закінчився заворушеннями. Однак і   без того атмосфера була напружена до   межі: демонстранти розбивали молотком адресні таблички, на   сербських православних церквах з’являлися образливі написи, незадоволені рішенням уряду хорвати збиралися на   тисячні акції протесту, скандуючи « Ні кирилиці в   Вуковарі », « Vukovar ніколи не   стане Вуковаром », « Ми   гинули за   Вуковар, а   уряд нас зрадило ». Через деякий час протести перекинулися в   столицю Хорватії   — місто Загреб, де на   мітинги виходили тисячі хорватів, розгніваних введенням кирилиці в   Вуковарі.

На   цьому націоналісти не   зупинилися і   через кілька місяців зажадали від   хорватського парламенту провести референдум. Підписи під відповідною петицією поставили 680000 громадян. Проте до   плебісциту справа не   дійшло: 17   серпня 2015 конституційний суд країни пішов на   поводу у   міської влади Вуковара і   дозволив їм   відмовитися від   кирилиці.

Формально використання цього алфавіту заборонено як нібито ображає почуття учасників війни і   постраждалих від   дій сербської армії. Реальною причиною стали майбутні вибори: міська влада (в   минулому самі вводившие написи на   двох мовах) таким чином вирішили заручитися підтримкою місцевих націоналістів.

Серби, обурені тим, що трапилося, зажадали від   Брюсселя засудити дії Вуковарсько градоначальників. Проте Рада Європи 21   серпня лише висловив жаль з   приводу прийнятого в   Хорватії рішення.

Усередині країни

Якщо в   Вуковарі і   сусідній Республіці Сербській (Боснії і   Герцеговині) використання кирилиці має принципове значення для живуть там сербів, то   в   самій Сербії набирає популярність латиниця, що з’явилася в   країні тільки в   XIX столітті. Про   це розповів « Ленте. ру » завідувач відділом слов’янських народів Інституту слов’янознавства РАН Олександр Карасьов .

Двухалфавітний мову

Кирилиця з’явилася в   Сербії понад тисячу років тому. Сучасну форму цього алфавіту   — вуковіцу (по   маєтку лінгвіста Вука Караджича)   — стали використовувати з   1818. Через сімнадцять років після цього ввели латиницю, відому в   країні як гаєвиця (по   маєтку творця хорвата Людевіта Гая).

У   Сербії ці два алфавіти вважаються рівнозначними.

« У   період існування Югославії при Іосип Тіто (з   1945 по   1980) латиниця використовувалася дуже активно, можна сказати, що вона домінувала. Після розпаду країни на   окремі держави в   1990-і роки і   зміни політичної ситуації стався так званий ренесанс кирилиці в   Сербії. Її   стали використовувати повсюдно. Зараз йде якесь наступ гаєвиця (хорватської латиниці)   — особливо в   діловій сфері »,   — говорить експерт. За   його словами, онлайн-комунікація сприяє тому, що серби змушені писати на   латиниці. Цей алфавіт зрозумілий європейцям, і   його використання зближує Сербію з   ЄС, куди Белград активно прагне в   останнім часом.

Перекіс у   сторону гаєвиця спостерігається і   в   ЗМІ. Всього дві газети в   країні виходять на   кирилиці   — « Політика » і   « Вечірні новини »; її   використовує тільки один державний канал   — РТС. « Серби намагаються виправдати застосування латинки тим, що це необхідно в   сучасній системі міжнародних відносин. Багато книги виходять на   латиниці. За   словами сербів, це потрібно для того, щоб їх   змогли читати в   різних балканських країнах, де існує тільки латиниця »,   — повідомила « Ленте. ру » керівник центру по   вивчення сучасного балканської кризи Інституту слов’янознавства РАН Олена Гуськова .

Місцеві жителі активно використовують латиницю і   в   повсякденному житті. У   більшості випадків на   цьому алфавіті пишуть СМС-повідомлення. При цьому серби, які вивчають в   школі і   вуковіцу (сербська кирилиця), і   гаєвиця, легко переключаються з   однієї абетки на   іншу.

На   офіційному рівні перевагу все   ж віддається вуковіце: на   ній складають документи в   державних установах, у   армії і   поліції. Переважає кирилиця здебільшого і   в   провінціях, особливо в   центральній частині країни. При цьому партії використовують алфавіт в   залежно від   своєї політичної спрямованості. Так, Сербська прогресивна партія і   консервативна партія « Нова Сербія », Сербський рух оновлення і   Соціалістична партія на   своїх сайтах звертаються до   виборцям на   кирилиці, а   Соціал-демократична партія, що входить разом з   ними в   правлячу коаліцію, пише виключно на   латиниці.

З   одного боку, використання подвійної письмово не   доставляє громадянам ніяких незручностей. З   другий   — в   Сербії з’являється все більше людей, які виступають за   збереження кирилиці на   території країни, розповіла Гуськова: « У   цю групу входять студенти, науковці та   просто патріоти. Одні пишуть на   цю тему статті і   поширюють їх   в   інтернеті. Інші залишають на   будинках і   парканах написи зі   словами „ Кирилиця   — це наш лист. Кирилиця   — це Сербія “ » .

За   більш активне використання вуковіци виступає і   ряд політичних партій. У   лютому цього року, наприклад, Демократична партія Сербії запропонувала звільнити від   ПДВ книги, газети і   журнали на   кирилиці, а   фірмам, що активно використовують кирилицю, надавати податкові пільги в   розмірі п’яти відсотків. Кілька років тому по   ініціативою демократів на   другому за   величиною місті Сербії   — Нові-Сад   — на   автобусах стали розміщувати рекламу тільки на   вуковіце.

Незважаючи на   то   що кирилиця в   останнім часом дещо послабила позиції, в   найближчому майбутньому вона навряд   чи поступиться місцем латиниці. « Думаю, цей час ніколи не   настане,   — упевнений Олександр Карасьов. —   У   сербів сильні національні та   культурні традиції, пов’язані з   кирилицею. У   осяжному майбутньому цей алфавіт залишиться головним. На   це не   вплине навіть те, що пріоритет Белграда   — інтеграція країни в   ЄС » .